Назад
13
Серп.
2018

Квартира, куплена на біржі, вимагає підтвердження права власності

Купівля квартири – досить складний і, часто, довготривалий процес. Але що робити з квартирою, яка була куплена на біржі нерухомості? Дізнайтеся, чи потрібно додатково оформлювати право власності на житло і чим є біржовий договір на сьогоднішній день.

Купівля квартири на товарній біржі

Товарні біржі мали велику популярність в Україні приблизно 20 років тому. У 90-х роках покупка і продаж квартири через брокерів були не рідкістю. На жаль, на сьогоднішній день біржовий договір вже не є документом, який зміг би підтвердити право власності на придбане житло.

У минулому, на товарних біржах досить часто можна було купити різний товар за фіксованими цінами, в тому числі – нерухомість. Угоди укладали за допомогою договору про покупку, який неодноразово підписували на звичайному папері, роздрукованому на машинці, ставлячи при цьому печатку біржі. У той час подібні акти купівлі-продажу були досить звичним явищем. Не дивлячись на те, що договори такого типу не були завірені нотаріально, до того, як Україна отримала незалежність і змінилися законодавчо-правові норми, такий договір міг свідчити про право власності на квартиру. Але що змінилося з тих пір?

Закон «Про товарну біржу»

За твердженням юристів, закон «Про товарну біржу», який діяв на момент купівлі квартири, підтверджував, що договір купівлі-продажу міг свідчити про право власності на житло. Правда, в той же час, всі учасники угоди повинні були слідувати всім вимогам статті №15 вищевказаного закону: «на біржі угоду прийнято вважати укладеною:

а) у разі, якщо документ являє собою купівлю-продаж тих товарів, які були допущені до обігу на товарній біржі;

б) якщо всі учасники угоди є членами біржі;

в) у разі, якщо на біржі угоду зареєстрували не пізніше ніж наступного дня після укладення договору».

Відповідно до частини другої статті №15 угоди, які були зареєстровані на біржі, не потребували нотаріального завірення.

Порушення під час операції з купівлі майна

У законі «Про товарну біржу» існує ряд вимог, за недотриманням яких, на жаль, угода може вважатися недійсною. До числа найбільш поширених порушень можна віднести:

  • учасники угоди не є членами біржі, навіть в тому випадку, якщо угода була укладена через брокерів;
  • одним з учасників договору був неповнолітній громадянин;
  • угоду затверджено організацією, яка, за фактом, не є товарною біржею;
  • угода проведена без участі брокерів, навіть якщо під час укладення договору були присутні члени товарної біржі.

Правові нюанси

На сьогоднішній день відомо, що будь-який договір купівлі-продажу нерухомості без нотаріального посвідчення вважається недійсним. І хоча в законі «Про товарну біржу» було зазначено, що завірення угоди у нотаріуса під час купівлі квартири не є обов’язковим, Цивільний кодекс УРСР, який діяв в Україні до 2004 року, зокрема стаття 227 ЦК УРСР свідчила що «договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально засвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин». Відступ від цієї вимоги автоматично робить угоду недійсною.

Законодавством було встановлено, що договори купівлі-продажу нерухомості повинні мати нотаріальне завірення, якщо однією зі сторін угоди була фізична особа. Якщо говорити про юридичних осіб, то Цивільним Кодексом України не було передбачено особливих вимог щодо нотаріального завірення договорів купівлі-продажу. Тому, угода укладена на товарній біржі між юридичними особами, навіть якщо ми говоримо про купівлю нерухомості, не вимагає нотаріального завірення і по сьогоднішній день вважається дійсною.

Оформлення права власності

На сьогоднішній день право власності на квартиру регулює закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”. У наш час оформити право власності на нерухомість, керуючись лише одним договором купівлі-продажу з біржі, якщо, при цьому угода не мала нотаріального завірення, практично неможливо. Тому господарі квартир, придбаних на товарних біржах змушені доводити свої права на власність в суді.